- пиряти
- —————————————————————————————пиря́тидієслово недоконаного видуносити важкі речі; швидко бігатирозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
пиряти — я/ю, я/єш, недок., розм. 1) перех. і без додатка. Всажувати ріжучий або колючий предмет у щось або когось. 2) неперех., за ким. Швидко бігати; гасати … Український тлумачний словник
пирнути — ну/, не/ш, док. Однокр. до пиряти 1). Пирнути ножем … Український тлумачний словник
попиряти — я/ю, я/єш, док., перех., розм. Пиряти якийсь час … Український тлумачний словник